;
#Тонкощі перекладу. Перетворення військових навичок
15 Лютого 2024
Історія Петра: від командира батареї до начальника цеху
Це другий матеріал рубрики “Тонкощі перекладу”, яка розказує, як військові спеціальності можуть стати в нагоді у цивільному житті, і навпаки. Аби показати, що здобуті навички стають потужним ресурсом, дозволяють ефективно реалізовувати свій потенціал у різних сферах. Ділитиметься історіями із власного досвіду наш колега Михайло Писанець, менеджер проєктів, ветеран.
Петро до війни працював на великому заводі. На велииикому такому. Начальником зміни ремонтної бригади вже багато років.
Почалася війна, воєнкоми підняли картки, знайшли Петра і таким чином, він опинився в армії. Вища освіта, військова кафедра, раніше не служив. Спочатку командир взводу. Згодом — оперативний черговий, заміняв зампотеха, командир батареї. Він приймав техніку на мільйони гривень, діставав запчастини, розподіляв техніку, їздив до навчальних центрів набирати бійців, керував колективом до 100 осіб, займався навчанням. Єдиний офіцер, який своїми руками міг повністю розібрати – зібрати ЗУ-23, а деталей там до чорта. Та чого він тільки не робив. Тихому, спокійному Петру часом довелося бути рішучим, жорстким, навіть грубим. Але — справедливим. І йому сподобалось.
Коли Петро повернувся на завод із війська — це був уже інший Петро.
Але кого це хвилювало ? Перекрутивши поради “ні в якому разі не говорити про війну”, Петра ніхто ні про що не спитав. А раптом розізлиться? Страшно, дядько здоровий… “Безпечніше мовчати, не чіпати”, — вирішили так. А ще краще, якщо ти будеш у вишиванці, і руку до серця прикладеш — так Петро точно тебе не зачепить! Звертатися виключно українською мовою, а враховуючи, що регіон більше послуговується російською, і можливі помилки… та ліпше взагалі мовчати.
Тому бажання, плани Петра залишилися лише у його голові. З ним ніхто не говорив. Відділ кадрів прийняли якісь папери, бухгалтерія щось там нарахувала, керівництво займалося своїми справами. А Петро розраховував на підвищення по службі. Рівень посад, що він займав в армії, повністю відповідав його амбіціям.
Усі добре знали, що “технарь” він не поганий. От тільки ніхто не знав, що у тихого спокійного Петра “прорізався” талант керувати людьми.
Через пару місяців Петро звільнився. Швидко знайшов іншу роботу, на цікавій посаді та з високим окладом. Він став начальником цеху.
Позиція начальника цеху вимагає комбінації менеджерських, технічних та соціальних навичок. Враховуючи військовий досвід Петра, деякі навички, отримані в армії, були корисними в новій ролі. Наприклад, отримання та розподіл техніки відповідає таким якостям начальника цеху, як планування та управління ресурсами. Або ж, досвід керування колективом до 100 осіб на службі напряму пов’язаний зі здатністю ефективно керувати та координувати роботу підлеглих, як начальник цеху. Відшукати запчастини, що на фронті вдається не завжди легко, але при цьому потрібно негайно і на завтра — це корелюється із вмінням швидко реагувати та вирішувати проблеми. Це також підсилить професійні якості Петра, як керівника, на новій роботі.
Звісно, у відділі кадрів на заводі про кар’єрний ріст Петра не дізналися. По-перше, там не мали такої звички — спілкуватися з працівниками. А по-друге, їм було ніколи. Бо вони якраз шукали людину на посаду начальника цеху.
