;
#Тонкощі перекладу
25 Січня 2024
Історія Віталія: від логіста до начальника речової служби
Цією публікацію ми розпочинаємо рубрику “Тонкощі перекладу” про те, як військові спеціальності можуть стати в нагоді у цивільному житті, і навпаки. Аби показати, що здобуті навички стають потужним ресурсом, дозволяють ефективно реалізовувати свій потенціал у різних сферах.
Ділитиметься історіями із власного досвіду наш колега Михайло Писанець, менеджер проєктів, ветеран.
“Київ, кінець лютого 2022. Віталій якимсь чином опинився серед нас. Це були дні ентузіазму, анархії, самоорганізації. Кожен робив те, що міг і те, що вмів. Він не був військовою людиною — мав досвід роботи в комерційній сфері. Доброзичливий, розумний, посміхався постійно”.
“Від волонтерів та киян почали надходити теплі речі, їжа, згодом броніки. Хтось мав цим опікуватись. Віталій взявся за організацію речового складу. Ну й добре, нам було не до того. Все, що надходило — сортувалось, складалось на піддон, майже одразу роздавалось. Облік Віталій вів у простих зошитах. Усі згодом були одягнені, хоч і в різнобій.
У квітні ми вийшли на Миколаїв. Самоврядування скінчилося, поступово впроваджувався військовий “порядок”, статут. Яке ж моє було здивування, коли я дізнався, що Віталія призначили командиром одного із взводів. Він закінчив військову кафедру, мав офіцерське звання — от і закрили вакансію в службі кадрів. Морально-психологічно-вольові якості? Здібності? Побажання ? Ні, не чули.
“Занадто він добрий, — подумав я, — сядуть йому на голову”. Так і сталося. Віталія бійці любили і … не слухалися.
Згодом окопне життя загострило старі хвороби: Віталій потрапив до лікарні, йому зробили операцію, певний час відновлювався. Коли повернувся назад — командиром взводу фактично вже був інший.
Зате була вільна посада начальника речової служби. Куди Віталія й влаштували. Де він (нарееешті!) навів порядок. Налагодив облік, картки, усілякі списання, одним словом всю ту “біду”, від якої у більшості військових світ пливе перед очима і хочеться бігти з армії довго і далеко. А ще треба все це зібрати при переїздах, нічого не забути, не загубити, привезти на нове місце виконання завдань (а наказ на переміщення зазвичай падає, як сніг на голову), знову розкласти так, щоб можна було хоч щось знайти. Привести до ладу приміщення, залатати дірки, розвантаження робити максимально секретно. І знову переміщення…
А Віталій це робить. Тому що він у цивільному житті займався логістикою, продажами і ще робив багато чого, що стало у нагоді. І просто є скурпульозною людиною. У нього все має зійтись, все має бути по-поличкам. І що особливо цінно — вміє прорахувати пару кроків на перспективу. Наприклад, знає, що краще зібрати інформацію про необхідні розміри з підрозділів та замовити зимову форму завчасно. Отже, цього разу, все якось стало на свої місця, хоча скоріше всупереч, а не завдяки”.
Таким чином, навички, отримані на посаді логіста, були застосовані Віталієм у військовій професії. Набутий досвід не зникає, він ефективно використовується при нагоді!
