;
Іван Гунченко. Історія про те, як простір може стати твоїм
3 Серпня 2022
Події 24 лютого змусили приймати дуже, можливо навіть надто відповідальні рішення. З початком повномасштабного вторгнення Олексій прийшов добровольцем. Чоловік був одним із тих, хто прийняв рішення не стояти осторонь, зовсім не вважаючи цей крок героїчним: «Це просто було моїм обов’язком перед суспільством та сім’єю”.
Він почав цей шлях в Одесі, потім їх підрозділ направили в Миколаївську область, згодом – Схід. Перед відправкою на відновлення Олексій був у Соледарі. Вночі йому вдавалось забирати з позицій поранених товаришів. Проте він робив це під ризиком обстрілів з боку противника.
Скоро в Олексія закінчується відновлення і його знову відправляють на Схід. Ситуація там не змінилась, ворог продовжує атаки як вдень, так і вночі. Щоб мати суттєву перевагу над противником, Олексію потрібен приціл, який дозволяє вести бій вночі. Тому зараз ми збираємо на Trijicon ACOG 4×32 Scope.
Головна перевага – можливість прицілювання вночі завядки підсвічуванню марки. Він не потребує додаткових елементів живлення, так як в прицілі є тритіум-фосфорна лампа. Вона накопичує енергію в денний час і підсвчіує марку вночі. Також цей приціл допомагає вести прицільний вогонь на відстані до 800 метрів.
Вартість такого прицілу – $1600, або 62000 грн.
Також Олексію потрібен бронезахист паху, живота, шиї, стегон і броньований розвантажувальний пояс. За цінами “Української броні” загальна вартість – 27 768 гривень.
Всього потрібно 89768 гривень. Зараз з цієї суми накопичено 23391 грн. Допоможіть закрити збір якнайшвидше. Посилання на Монобанку – https://send.monobank.ua/jar/9L37KSyNiq.
В приміщенні студії присутній бізнес-партнер Івана – Володимир, і навіть він на хвилину відривається від справ, телефонних розмов з клієнтами, коли Іван розповідає про своє повернення з армії (так, Іван використовує саме це слово). Знадобився певний час для того, щоб не підхоплюватися з ліжка від найменшого руху, не реагувати на кожен неочікуваний дотик. Натомість, розуміння необхідності пошуку роботи виникло одразу. Здавалося б, які проблеми можуть бути у людини з таким досвідом роботи, такою особистою та громадською відповідальністю, однак труднощів вистачало. Понад 4 місяці Іван ходив на незліченні співбесіди, стикався з пропозиціями, які не відповідали його кваліфікації, матеріальним запитам та хоча б здоровому глузду. «Я й раніше думав про власний бізнес, але було страшно – раптом не вийде, раптом я втрачу гроші та роботу», – говорить Іван. На той же час втрачати, здається, було нічого.
На одному з сімейних святкувань Іван поділився своєю ідеєю з другом – Володимиром, а той підтримав його. Так розпочався процес творення бізнесу – і тої його частини, яка про бізнес-план, розрахунки, суху логіку та цифри, а також тої частини, яка про творчість, красу, пошук потрібного приміщення, вибір кольорів. Чого-чого, а кольорів у приміщенні вистачало, адже раніше тут розміщувався дитячий клуб і кожна з стін мала свій колір, свій відтінок. «Такий собі психодел», – в один голос, згадуючи та сміючись, говорять Іван та Володимир.
Саме на етапі підготовчих заходів, Івану потрапив на очі допис про дводенне навчання BizClub-у з оригінальною назвою: «Бізнес-план на серветці». Іван познайомився з Вірою Лебедєвою – засновницею BizClub, з бізнес-тренерами, які щедро ділилися не лише теоретичною інформацією, але й, що було значно важливішим для чоловіка, власним досвідом побудови бізнесу, власними успіхами та невдачами, а також професійною думкою щодо пропонованих учасниками проектів.
Я запитую Івана про особисті мрії та бажання. Він замислюється, стає серйознішим: «Зараз я засинаю та прокидаюся лише з думками про бізнес, це дуже важливо для мене». Я посміхаюсь та змінюю своє питання, тепер цікавлюся мріями про бізнес. Іван посміхається у відповідь й раптом кольори, фактури, покриття, відблиски знову починають свою особливу магію творення простору: «Ми хочемо власне виробництво, хочемо створити широку дилерську мережу у Києві, а потім і у регіонах, далі будемо створювати фабрику…». Іван говорить та його слова зовсім не звучать як порожні мрії чи безпідставні марення. Вони є чіткими, обґрунтованими планами, що неодмінно реалізуються, я переконана в цьому.
Тим часом [Твій простір] підморгує мені, а неймовірної краси сірі двері здаються принаймні порталом у якийсь казковий світ, де досконало поєднується раціональність, логічність, розрахунки та творчість, креативність, вражаючі експерименти з кольорами та поверхнями.Автор – Лідія Рудєва
